Володимир, Митрополит Київський і всієї України;

"Блаженніший Митрополит Володимир став біля керма Православної Церкви в Україні на межі двох епох в житті суспільства та держави — тоталітаризму і свободи. Цим і зумовлено ту роль і місію, яку виконує 121-й Митрополит Київський у тисячолітній історії нашої Церкви. Йому випало не тільки звільнити Церкву від пут, якими за десятиліття свого панування зв'язав її атеїстичний режим, поновити її структури, але й закласти основи функціювання Православної Церкви у вільній, незалежній державі", — писав у нарисі про Блаженнішого Володимира відомий український журналіст Василь Анісимов.
Митрополит Володимир (в миру - Віктор Маркіянович Сабодан) народився в селянській сім'ї на Хмельниччині, у мальовничому селі Марківці. Після закінчення десятирічки він вступає до Одеської Духовної Семінарії, потім до Санкт-Петербурзької Духовної Академії, яку закінчує з вченим ступенем кандидата богослов'я. 14 червня 1962 року його висвячують на диякона, 15 червня - на священика. У серпні того ж року майбутній ієрарх приймає чернечий постриг з ім'ям Володимир на честь рівноапостольного князя Володимира, хрестителя Русі. У 1965 році закінчує аспірантуру при Московській Духовній Академії та призначається ректором Одеської Семінарії. У 1966, році його призначено заступником начальника Руської Духовної Місії у Єрусалімі. А 9 липня 1966 року архімандрит Володимир стає єпископом.
Далі життєвий шлях молодого ієрарха пролягає у Женеві, де він несе послух представника Руської Православної Церкви при Всесвітній Раді Церков. Там він знайомиться з видатними міжнародними та церковними діячами. У 1968 році вже досвідченого єпископа Володимира направлено до Києва вікарієм (помічником) патріаршого екзарха України. Далі він керує Чернігівською та Сумською кафедрами Церкви, а також є редактором журналу " Православний вісник".
18 квітня 1973 року владику Володимира призначено єпископом Димитрівським і ректором Московської Академії та Семінарії. Того ж року 9 вересня його возведено в сан архієпископа. У 1978 році присвоєно звання професора, через рік захищає магістерську дисертацію. У 1982 році архієпископа Володимира возведено в сан митрополита й призначено на Ростовську кафедру. У 1984 році він - Патріарший Екзарх Західної Європи.
У травні 1992 року Харківський Собор Української Православної Церкви обирає *І владику Володимира Предстоятелем УПЦ, Митрополитом Київським і всієї України.
За дев'ять років предстоятельства 30-мільйонна Православна Церква в Україні набула нового життя. З 18-ти єпархій вона збільшилась до 38. На початок 2001 року УПЦ нараховувала понад 9 тис. парафій, 123 монастирі, близько 8 тис. священослужителів, у ній діє понад 3 тис. недільних шкіл, академія, 5 семінарій, 28 духовних училищ, виходить понад 40 періодичних видань, в т.ч. в системі Інтернет, чимало видавничих відділів та друкарень. УПЦ найчисельніша Церква в Україні, для неї характерне найбільше зростання кількості парафій, що свідчить про процес відродження православної духовності в незалежній державі - Україна.