Федір Моргун, Герой Соціалістичної Праці, доктор сільськогосподарських наук, письменник-публіцист;

Народився в 1924 р. в Донецькій області.
Учасник Великої Вітчизняної війни, був тричі поранений.
Герой Соціалістичної Праці. Нагороджений чотирма орденами Леніна, двома - Великої Вітчизняної війни І ступеня, чотирма - Трудового Червоного прапора та орденом Ярослава Мудрого V ступеня. Кавалер ордена Миколи Чудотворця за примноження добра на землі.
За внесок у сільськогосподарську науку і практику, за значну природоохоронну роботу удостоєний звання "Людина року в Росії" (1998 p.).
Доктор сільськогосподарських наук, член-кореспондент Міжнародної слов'янської академії та Української академії аграрних наук.
Прозаїк-публіцист, член Спілки письменників СРСР (нині -України) з 1974 р.
Автор понад 50 книг.

У 1949 р. з відзнакою закінчив Дніпропетровський сільськогосподарський інститут. Працював на Полтавщині (1949-1954 pp.) - агрономом, директором радгоспу; потім у Казахстані на цілині (1954-1966 pp.) - директором радгоспу, очолював Цілинне крайове управління сільського господарства. Завідувач сектору Сибіру сільгоспвідділу ЦК КПРС (1966-1969 pp.), перший заступник голови Ради Міністрів Киргизької РСР (1969-1973 pp.).
У 1973 р. обраний першим секретарем Полтавського обкому партії. Проводив активну пропаганду і запровадження ґрунтозахисного землеробства, розбудову сіл і хуторів, категорично виступив проти лінії керівництва Компартії й уряду ліквідувати так звані неперспективні села.
У 1978 р. відмовився від пропозиції Л. Брежнєва зайняти вакансію секретаря ЦК КПРС з сільського господарства. Він сподівався, що на цю посаду будуть призначені відомі аграрії: В. Мєсяц (міністр сільського господарства СРСР), В. Карлов (завідувач відділу ЦК КПРС), С. Манякін (перший секретар Омського обкому партії), - які були в кадровому резерві. Але пленум обрав М. Горбачова, якого просував Ю. Андропов.
У 1988 р. призначений головою заново організованого Державного комітету СРСР з охорони природи.
У червні 1989 року на засіданні Уряду в Кремлі виступив із критикою прийнятої Політбюро ЦК КПРС і Радою Міністрів програми будівництва заводів з виробництва штучного кормового білка з парафіну нафти. Доводив, що білкова проблема буде успішно вирішена лише за рахунок збільшення виробництва гороху, сої, ріпаку, соняшнику і кормів із бобових багаторічних трав - багатомільярдні кошти треба передати сільському господарству, а не витрачати на спорудження економічно затратних і екологічно шкідливих заводів. За цю позицію одержав від Горбачова і Рижкова відставку.
Невдовзі всі високопоставлені опоненти в Політбюро й уряді переконалися, що проект учених-мікробіологів - блеф, а Ф. Моргун був правий. Про це Федір Трохимович детально описав у книзі "Конец света? Или...".

На пенсії займався творчою діяльністю, вів широку пропаганду запровадження Ґрунтозахисної технології обробітку землі, переходу на екологічно чисте землеробство в Україні і Росії.
З 1995 р. по 2001 р. - радник голови адміністрації Бєлгородської області, допомагав губернатору Є.С. Савченку замінити плуг на плоскорізні ґрунтозахисні знаряддя. З 2001 р. - радник губернатора Полтавської області. Нині обіймає посаду радника голови Полтавської обласної адміністрації.