Фонд Міжнародних Премій

International Awards Fund
     

Олександр Злотник, композитор, народний артист України, президент міжнародного фестивалю мистецтв «Славянський базар»;

Генеральний директор Міжнародної корпорації "Слов'янський базар", заслужений діяч мистецтв України, народний артист України, професор Київського національного університету культури та мистецтв.
Народився 15 листопада 1948 року в м. Тараща Київської області.
Членство в спілках:
1985 р. - член Спілки композиторів СРСР. 1985 р. - член Спілки композиторів України.
1999 р. - член Всесвітньої організації організаторів фестивальних програм F.I.D.O.F. (штаб-квартира в м. Канн, Франція).
2000 р. - президент релігійного об'єднання громад прогресивного іудаїзму України.
2001 р. - голова Об'єднання громадських організацій "Всеукраїнське агентство авторів".
2001 р. - президент Всеукраїнського об'єднання суб'єктів авторських та суміжних прав "Оберіг".
2004 р. - член Спілки кінематографістів України.
Освіта:
1966-1971 рр. - Київська державна ордена Леніна консерваторія ім. П.І. Чайковського, клас баяну професора Івана Олексієва.
1978-1983 рр. - Одеська державна консерваторія ім. А. В. Нежданової, клас композиції професора Тамари Малюкової-Сідоренко.
Премії, нагороди:
1972-2004 рр. - лауреат міжнародних премій та конкурсів.
1998 р. - кавалер ордена Миколи Чудотворця "За примноження добра на землі".
2003 р. - володар нагороди "Велика золота медаль" WIPO (Всесвітня організація інтелектуальної власності).
2003 р. - Почесна відзнака Міністерства культури і мистецтв України.
2003 р. - орден "За заслуги" III ступеня.
2004 р. - орден Святого Станіслава III ступеня.
Професійна діяльність:
1972-1978 рр. - викладач музично-педагогічного факультету Київського державного педагогічного інституту ім. М. Горького, завідувач відділу народних Інструментів у дитячій музичній школі № 17м. Києва.
З 1999 р. - президент Міжнародного фестивалю мистецтв "Слов'янський базар".
Генеральний директор Міжнародної корпорації "Слов'янський базар". Президент Міжнародного фестивалю дитячої творчості "Слов'янський базарчик".
Професор кафедри естрадного вокалу Київського національного університету культури та мистецтв.
"Так відчувати душу народу українського благоденного краю для зростання культури багатьох народів може тільки справжній митець, справжня людина і справжній майстер" (В. Романчишин). Саме таким є Олександр Злотник - широко знаний, популярний композитор, автор чи не найбільшої кількості пісенних бестселерів, численних мюзиклів, симфонічних і камерних творів, музики до кінофільмів.
"Олександр Злотник все робить на найвищому рівні. Візьмімо одну з його найзначніших акцій - "Слов'янський базар". Не можна навіть порівняти те, яким він був раніше І яким став відтоді, як ним почав опікуватися Злотник. Це різниця величезна й очевидна. Білорусь віддавала перевагу традиційній естраді. На фестивалі Злотника розмаїто представлено різні напрями популярної музики (до джазу включно), інші жанри мистецтва - згадаймо хоча б унікальні виставки живопису! Український фестиваль - справжнє свято молодих талантів, він молодший і за духом, і за настроєм" (О. Тищенко).
"Якби мене спитали, хто з композиторів 70-90-х років визначив своєю творчістю напрями розвитку української естрадної пісні, серед кількох відомих імен я перш за все назвала б Олександра Злотника. Про це свідчить і понад тисяча пісень, і такий зорепад виконавців, як Назарій Яремчук і Оксана Білозір, Микола Гнатюк і Валерій Леонтьєв, Віталій Білоножко і Алла Кудлай, Василь Зінькевич і тріо Мареничів, Софія Ротару, Йосип Кобзон, Тамара Твердцителі, Вахтанг Кікабідзе, Валентина Толкунова та багато інших. Проте, якби О. Злотник написав лише такі пісні, як: "Родина", "Гай, зелений гай", "Батько і мати", "Свічка", "Маки червоні", "Музиченьки", "Котики вербові", "Неповторність", "На березі життя" - йому і тоді було б відведене чільне місце на Олімпі української естради (Г. Конькова).
"Злотник - від "золото". Його "злато музики" (так сказали б наші пращури) кличе до високого, гармонійного, піднесеного. О. Злотник - людина з чистою душею і чистими руками (В. Андріанов).