Фонд Міжнародних Премій

International Awards Fund
     

Олександр Шалімов, визначний хірург сучасності. Його ім'я ввійшло до 100 найвизначніших особистостей світу.

Народився 20.01.1918 р. у селі Введенка Липецької області. Закінчив у 1941 р. Кубанський медичний інститут. Трудову діяльність розпочав на Далекому Сході хірургом. Протягом декількох років працював у Харкові, де заснував Інститут урології. З 1970 р. живе і працює в Києві , спочатку в інституті удосконалення лікарів, а з 1972 року - директор Інституту клінічної та експериментальної хірургії. Шалімов - висококваліфікований фахівець у сфері хірургічної гастроентерології, трокальної та судинної хірургії, широко відомий у світі своєю роботою в галузі гепатопанкреатології. Написав більше 30 книг з хірургії. Він першим розробив і впровадив в Україні резекцію стравоходу з одночасною пластикою, органозберігаючі операції на шлунку при виразковій хворобі, резекцію печінки, реконструкційні і пластичні операції жовчовивідних шляхів, операції на підшлунковій залозі, операції на судинах і мікрохірургічні операції. Шалімов - головний хірург МОЗ України, доктор медичних наук (1958), професор (1961), голова правління наукової асоціації хірургів України, з 1973 р. головний редактор журналу "Клінічна хірургія". Почесний доктор Інституту клінічної та експериментальної хірургії АМН України, Герой Соціалістичної праці (1982), лауреат Держ. премій СРСР (1985) і України (1977), заслужений діяч науки і техніки України (1967), заслужений лікар РФ (1956), дійсний член НАН України (1978) і АМН України (1993), член Нью-Йоркської академії наук (1992). Його обрано міжнародною палатою Американського біографічного інституту Людиною року (1997) , нагороджено орденом «Миколи Чудотворця» від Фонду Міжнародних премій (1998), нагороджено Кембріджським університетом Почесною грамотою і медаллю за заслуги в медицині XX сторіччя (1998). Нагороджено двома орденами Леніна, орденом Жовтневої революції, двома орденами Трудового Червоного Прапора і Почесним знаком Президента України 2-го ступеню (1998). З 1963 до 1975 рр. - депутат Верховної Ради України і голова постійної комісії з охорони здоров'я і соціального забезпечення ЗС України. З 2000 р. заступник голови , голова вченої ради Українського фонду миру і гуманізму.